Перший захід у форматі Відкритого Простору відбувся у 1985 році, під час Третього міжнародного симпозіуму з організаційної трансформації у Монтере (штат Каліфорнія, США). Відтоді метод застосовувався в різноманітних організаціях з широкого спектру питань у понад 80 країнах.

Наприклад, за допомогою технології відкритого простору у літакобудівній компанії "Боїнг" було розроблено принципово нову конструкцію дверей літака, над якою перед тим безуспішно билися конструктори організації; американський концерн телефонного зв'язку АТ&Т за дуже короткий час розробив проект павільйону для Олімпійських ігор 1996 р. в Атланті; акціонерне товариство "Німецька залізниця" ("Дойче Бан АҐ") спланувала процес злиття з іншим підприємством транспортного обслуговування.

Відкритий простір часто використовують для проведення конференцій та форумів, як формат «не-конференції» - коли відповідальність за зміст заходу покладена на його учасників. У корпоративному форматі ВП використовують зокрема й для проведення загально організаційних стратегічних сесій чи для вирішення конкретних бізнес-завдань. В Україні Відкритий Простір застосовується вже понад 10 років.

У відкритому просторі діє один закон – закон мобільності. Ви можете ініціювати тему обговорення. Але якщо в ході розмови ви зрозумієте, що у групі ви не можете ані привнести щось корисне, ані навчитися чомусь новому – не стримуйте себе, а шукайте групу, де зможете реалізувати саме ваші потреби. 

Час від часу учасники можуть поводитися як ліниві коти – ходити пити каву, дихати свіжим повітрям, ходити на перекур, тинятися без діла, а можуть бігати з однієї групи в іншу, ініціювати обговорення, розповідати про результати і відкриття в інших групах. 
Перших можна умовно назвати – метеликами, других – бджілками. І перші, і другі для динаміки та для результатів відкритого простору є надзвичайно потрібні. Метелики можуть видати несподівану ідею, а бджоли зможуть її розкрутити у динамічне обговорення.
У відкритому просторі є просте попередження – будьте готовими до несподіванок! Адже рішення проблеми можуть бути несподіваними в результаті діалогу і щирого бажання вирішити проблему.

● Реальна бізнес-проблема, яку слід вирішити;● Складність завдань, які слід виконати, або результатів, яких слід досягти● Різноманіття учасників залучених та необхідних для вирішення питання;● Реальний або потенційний конфлікт в значенні, що люди справді піклуються про центральне питання/мету відкритого простору;● Терміновість в значенні, що діяти слід було ще вчора.